Причини запаморочення: Коли варто звернутися до лікаря

Що таке запаморочення та як розпізнати його

В залежності від причини головокружіння (запаморочення в голові) та індивідуальних особливостей людини воно може мати різні прояви:

• враження, ніби оточуючі предмети пливуть, швидко переміщуються, рухаються по колу;
• відчуття, ніби предмети залишаються на місцях, а тіло переміщується, голова йде обертом;
• порушення рівноваги, при якому важко втриматись на ногах, в разі повороту голови прояви загострюються, людина може впасти через втрату рівноваги;
• відчуття захитування, погойдування, злетів і провалів, як на хвилях чи на гойдалці.

Окрім порушення рівноваги та хибного відчуття положення власного тіла запаморочення може проявлятись супутніми симптомами:

• людину нудить, можливий напад блювоти;
• від обличчя відливає кров, в очах темніє, людина відчуває, що ось-ось втратить свідомість;
• у вухах шумить, вони ніби закладені, напади запаморочення супроводжуються тимчасовим погіршенням слуху;
• голова здається легкою, порожньою, все ніби в тумані;
• очні яблука мимоволі швидко ритмічно рухаються (такі неконтрольовані рухи називаються ністагмом).

Які можливі причини запаморочення в голові

Причин, чому крутиться голова, чимало:

• захворювання, ураження вестибулярного апарату та інших систем організму;
• недостатнє кровопостачання головного мозку, пов’язане з серцево-судинними захворюваннями, ортостатичною гіпотезією, що виникає через перерозподіл крові в момент, коли людина зводиться на ноги;
• фізіологічна реакція на швидку зміну положення тіла або швидкий рух оточуючих предметів (захитування у транспорті, на атракціонах);
• вплив деяких медикаментів, токсичних, психоактивних речовин;
• надмірне навантаження на ЦНС, одночасний вплив великої кількості зорових та слухових подразників;
• недоїдання, перевтома, фізичне чи емоційне перенапруження, підвищений чи знижений рівень глюкози в крові;
• гормональний дисбаланс – поширена причина, чому паморочиться в голові у жінок під час менструації, у період менопаузи, при вагітності;
• панічні атаки.

Симптомом яких захворювань може бути запаморочення

Від чого може крутитися голова:

• хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, лабіринтит та інші захворювання периферичного відділу вестибулярного апарату;
• неврологічні захворювання, новоутворення, крововиливи, черепно-мозкові травми, що супроводжуються ураженням центрального відділу вестибулярного апарату;
• транзиторні ішемічні атаки, інсульт;
• серцева недостатність, аритмії, інфаркт міокарда;
• синдром хребтової артерії;
• анемії;
• цукровий діабет;
• тривожно-депресивні розлади та деякі інші психічні захворювання.

Як зрозуміти, що головокружіння сигналізує про небезпеку для здоровʼя

Захворювання, симптомом яких є запаморочення, без лікування прогресують, можуть призводити до погіршення якості життя, розвитку психічних розладів та інших ускладнень. Зокрема, хвороба Меньєра, що на ранній стадії окрім запаморочення проявляється порушеннями слуху (тимчасова туговухість, шум у вухах), на пізній стадії призводить до стійкого зниження слуху.

Тому будь-які запаморочення, симптоми яких часто повторюються чи зберігаються тривалий час, причому не пояснюються фізіологічними причинами (захитування, алкогольна інтоксикація, падіння рівня цукру тощо), вимагають звернення до лікаря.

Що треба робити, коли крутиться голова

При запамороченні будь-якої природи важливо мінімізувати ризик травм через втрату рівноваги, падіння. Вдома відійдіть далі від вікна, меблів з гострими кутами, скляних предметів, бажано лягти чи сісти та не рухатись, дивитись в одну точку, доки цей стан не мине. На вулиці чи в приміщенні, де багато людей, зверніться по допомогу до оточуючих, щоб вас вивели з натовпу, відвели у безпечне місце. Якщо змога, варто забезпечити приплив свіжого повітря.

Викликати невідкладну допомогу варто:

• при гострому нападі, що супроводжується вираженим обертальним запамороченням (вертіго), втратою рівноваги, падінням, нудотою, блювотою;
• при підозрі на ішемічний інсульт, транзиторну ішемічну атаку – окрім запаморочення спостерігається двоїння в очах, порушення ковтання, мовлення, чутливості, втрачається контроль над м’язами, рухами;
• при підозрі на гостру серцеву недостатність, інфаркт міокарда – запаморочення в поєднанні із задишкою, болем у грудях, животі, тахікардією.

Якщо напад не гострий та не супроводжується ознаками станів, що становлять загрозу для життя, варто звернутись до лікаря, коли стан стабілізується. Фахівець проведе обстеження, щоб визначити, чому крутиться голова, призначить лікування та порекомендує, що робити при запамороченні в майбутньому, які ліки можна прийняти, щоб швидко зупинити напад. В залежності від того, які у запаморочення в голові причини, лікування може проводити невролог, отоларинголог, кардіолог, психіатр, ендокринолог, а почати обстеження варто зі звернення до сімейного лікаря.

Як проходить діагностика та лікування захворювань, які провокують запаморочення

Щоб з’ясувати, від чого паморочиться в голові, лікарі проводять опитування та збір анамнезу, огляд з проведенням низки проб, тестів, оцінкою ністагма. При скаргах на порушення слуху проводиться аудиометрія. За показаннями призначаються сканування судин, КТ або МРТ головного мозку, кардіологічне обстеження, лабораторні аналізи для перевірки рівня цукру, діагностики анемії тощо. При запамороченнях потрібне тривале комплексне лікування, що складається з терапії основного захворювання та полегшення проявів. Зазвичай медикаментозна терапія поєднується зі спеціальною гімнастикою, в окремих випадках застосовується дієтотерапія, психотерапія, іноді показане хірургічне втручання.

Запаморочення – це досить тривожний симптом. Тому при частих запамороченнях незрозумілої причини необхідно пройти обстеження та розпочати лікування, призначене лікарем.

Джерела

1. Brandt T, Dieterich M, Strupp M. Vertigo and dizziness – common complaints. 2nd edition. London: Springer, 2013.
2. Jeong SH, Kim HJ, Kim JS. Vestibular neuritis. Semin Neurol 2013; 33 (3): 185–94. DOI: 10.1055/s-0033-1354598.
3.  Bojrab DI, Stockwell CW. Electronystagmography and rotation tests. In: Neurotology. R.K.Jackler, D.E.Brackmann (еds.). St.Louis, Baltimore, Boston: Mosby, 1994; p. 219–28.
4. Polensek SH, Tusa RJ. Nystagmus during attacks of vestibular migraine: an aid in diagnosis. Audiol Neurotol 2010; 15 (4): 241–6. DOI: 10.1159/000255440