Що таке сімейна терапія та її роль в покращенні стосунків всередині сімʼї

Психолог допомагає зрозуміти причини розбіжностей, навчитися слухати й чути один одного, висловлювати свої почуття конструктивно, знаходити компроміси та разом вибудовувати здорову комунікацію.

Кому і коли необхідна допомога сімейного психолога

Звернення до сімейного психолога не є ознакою слабкості. Це усвідомлений крок назустріч розв'язанню проблем, коли сім'я самостійно не справляється. Спеціаліст допомагає розв'язати гострі кризи та непорозуміння, що накопичилися з плином часу.

Сімейна терапія показана:

• подружнім парам, які відчувають труднощі у спілкуванні, ревнощі, втрату близькості;
• у разі конфліктів на тлі фінансів, побуту;
• сім'ям з прийомними дітьми або в процесі усиновлення;
• парам, які пережили зраду, втрату близької людини, переїзд, розлучення;
• батькам, чиї діти мають психічні розлади, залежності, порушення поведінки;
• сім'ям, у яких є проблеми з кордонами (надмірний контроль, емоційне відчуження).

Також терапія корисна під час підготовки до значущих змін у житті — переїзду, народження дитини, ухвалення складних рішень про медичні процедури, створення змішаної сім'ї. Психолог допомагає усвідомлено пройти всі етапи, зберегти взаємну повагу та емоційну підтримку.

Які методи і техніки використовуються в сімейній терапії

Сімейна психотерапія — це динамічна і багатогранна галузь, яка використовує різні підходи і техніки. Вони підбираються з урахуванням запиту, віку членів сім'ї, глибини конфлікту, індивідуальних особливостей учасників.

Серед основних методів терапії:

• Системна. Розглядає сім'ю як цілісну систему, де зміна одного елемента впливає на всіх інших. Психолог аналізує сімейні ролі, моделі спілкування та сценарії поведінки.
• Структурна, розроблена Сальвадором Мінухіним. Фокусується на виявленні дисфункціональних структур у сім'ї: порушених кордонів, коаліцій, перевернутих ролей.
• Стратегічна. Психолог пропонує конкретні поведінкові стратегії, які спрямовані на вирішення проблемних ситуацій.
• Когнітивно-поведінкова. Передбачає роботу з установками і переконаннями членів сім'ї, формування навичок конструктивного спілкування і вирішення конфліктів.
• Наративна. Допомагає родині змінити сприйняття проблемної ситуації та знайти нові способи вирішення.
• Емоційно-фокусована. Спрямована на відновлення емоційного зв'язку між партнерами, розвиток емпатії та поліпшення взаєморозуміння.

Крім того, спеціалісти у своїй роботі використовують рольові ігри, генограму, арт-терапію, парадоксальні інтервенції, медіацію та навчання навичкам переговорів.

Етапи та тривалість роботи сімейного психолога

Робота включає кілька етапів:

1. Первинна консультація. Психолог знайомиться з членами сім'ї, виявляє основні скарги, цілі та мотивацію до змін.
2. Діагностика та аналіз. Визначаються головні проблеми, типи комунікації, кордони, ролі. Часто складається сімейне дерево, щоб зрозуміти емоції, почуття і поведінку, властиві конкретній родині.
3. Постановка цілей. Разом із сім'єю спеціаліст формулює цілі терапії — відновлення довіри, зниження кількості конфліктів, поліпшення спілкування з дитиною.
4. Терапевтична робота. Передбачає регулярні сесії 1 раз на тиждень або два, під час яких застосовуються методи і техніки сімейної терапії. Спеціаліст аналізує поведінкові реакції та комунікацію.
5. Оцінка прогресу. Періодично підбиваються підсумки, обговорюються зміни, коригуються цілі.
6. Завершення терапії. Настає після досягнення стабільного поліпшення. Можливі подальші підтримувальні зустрічі.

Тривалість сімейної терапії варіюється від 2-3 тижнів до кількох років. Вона залежить від глибини конфлікту, мотивації учасників і характеру проблем.

В чому особливості та відмінності сімейної терапії від індивідуальної

Сімейна та індивідуальна терапія переслідують різні цілі та будуються за певними принципами. У таблиці представлені основні відмінності.

Сімейна терапія ефективно поєднується з індивідуальною, наприклад, один із партнерів може паралельно працювати над особистими проблемами з іншим фахівцем.

"Сімейна терапія — потужний інструмент, який дає змогу змінити на краще життя багатьох людей. Вона відновлює втрачене взаєморозуміння, вчить бути уважними до почуттів одне одного, вибудовувати здорові кордони та моделі взаємодії. Будь-яку кризову ситуацію можна подолати, якщо працювати над нею разом і з підтримкою професіонала", — каже Євгенія Олександрівна Заболотня, психолог, арт-терапевт клініки AMBY.

Список літератури

1. Євсєєва Л. І. Поняття "проблеми" сім’ї. Стабілізуючий фактор "проблеми" комунікацій сім’ї, можливості психотерапії // Вісник : / Київ. ін-т бізнесу і технологій; [відп. за вип. Р. О. Язиніна]. Київ, 2016. — Вип. 2 (30). — С. 80-81.
2. Омельченко Л. М. Рівні готовності молодих сімей до конструктивного вирішення конфліктів // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. — Київ, 2015. — Т. 10, вип. 27. — С. 364-372.
3. Федоренко Р. П. Теоретичний аналіз еволюції шлюбно-сімейних взаємин // Психологія сім’ї : навч. посіб. / Р. П. Федоренко ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. — Луцьк, 2015. — С. 7-58.
4. Мирошнеченко А. В. Соціально-психологічне функціонування сім’ї як малої групи // Психологічні перспективи. — 2012. С. 14-147.
5. Гаркавенко Н. Психологічна допомога сім’ям: розвиток і сучасний стан // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. / Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2011. — Вип. 16(2). — С. 191-202.