Порушення м’язів і периферичних нервів, які виявляє діагностика ЕНМГ
Методика дає уявлення насамперед про стан нервово-м’язової передачі. Для цього на шкіру прикладаються електроди, якими спеціальний прилад передає контрольовані електричні імпульси та реєструє відповідь нервової системи на ці сигнали. Тому методика так і називається: електронейроміографія стимуляційна.
Завдяки процедурі можна діагностувати:
- різноманітні форми периферичної полінейропатії (діабетична, токсична, корінцева тощо);
- вроджені та набуті різновиди міастеній;
- травматичні пошкодження мозку, нервових гілок, стовбурів;
- розсіяний склероз;
- спадкові неврологічні розлади, як-от – хорея Гантінгтона;
- тунельні синдроми (карпальний, кубітальний, фібулярний тощо);
- вібраційну хворобу, демієлінізацію периферичних нервів;
- пошкоджені інсультом ділянки центральної нервової системи;
- ступінь тяжкості нейроінфекцій;
- рівень нервової системи, на котрому відбуваються аномальні зміни.
Досвідчений невролог та якісне устаткування дають можливість виявити порушення в самому дебюті захворювань. Ще тоді, коли пацієнти не відчувають проблем чи вираженого дискомфорту, завдяки чому ми можемо розпочати лікування на перших стадіях захворювань. Друга перевага процедури – неінвазивність. Отже, ми можемо застосовувати електронейроміографію й з моніторинговою метою. Наприклад – відстежувати ефективність лікування неврологічних розладів, динаміку відновлення після інсультів.
Хід процедури ЕНМГ (електронейроміографії) в AMBY Medical Center
Процедура не потребує особливої підготовки та може проводитися в день звернення до клініки. В окремому кабінеті, після лікарського огляду й опитування щодо можливих протипоказань до ЕНМГ, пацієнт сідає в крісло чи лягає на кушетку. Ділянка тіла, котра підлягає електронейроміографії, оголюється, обробляється антисептиком.
На шкіру у відповідних місцях прикладаються електроди приладу й починається, власне, ЕНМГ:
- спочатку лікар аналізує, чи реєструє апарат аномальну електричну активність у спокої;
- далі подає на електроди слабкі електричні імпульси вивіреної довжини, форми, частоти, під час цього м’язи можуть посмикуватися;
- реєструє, які сигнали надходять у відповідь;
- за потреби – переміщує електроди й повторює процедуру;
- під завершення ЕНМГ, стимуляційні імпульси припиняються й знову аналізується остаточна електрична активність нервів;
- результати фіксуються на екрані приладу та на папері, доступні для постаналізу;
- в середньому, обстеження триває 30–60 хвилин.
Отримання та тлумачення результатів обстеження ЕНМГ
Під час аналізу результатів електронейроміографії, лікар вивчає фонову та спровоковану (стимульовану) електричну діяльність.
Значення має фонова активність, котра свідчить про патологічну імпульсацію.
Далі вивчається М-відповідь – швидкість скорочення м’яза у відповідь на електростимуляцію. При розладах нервово-м’язової передачі, цей показник електронейроміографії довший від норми, зменшується його амплітуда. Якщо досліджується сенсорний нерв, що відповідає за чутливість, лікар оцінює такі ж параметри S-відповіді.
Наступний показник електронейроміографії – F-хвиля. Це сигнал, який приходить на м’яз після того, як стимулювальний імпульс пройде крізь моторні центри спинного мозку. За наявності мієлопатії або пошкодження периферичних нервових стовбурів, F-хвиля запізнюється або не реєструється.
Про стан корінців спинного мозку свідчить так званий Н-рефлекс. Він показує загальну схильність нервових волокон до збудження. З’являється при різній силі стимулювальних імпульсів, має реєструватися лише в тих межах електричного току, котрі визначені нормою для різних нервів.
Діагностичний висновок електронейроміографії та необхідні рекомендації, наші пацієнти отримують у день звернення.
