Лікування мігрені

Більшість нападів минають за кілька годин або добу. Але іноді вони переходять у важкий стан, який потребує термінової допомоги при мігрені  – це називають мігренозним статусом.

Мігренозний статус – це напад, що триває понад 72 години і не знімається звичними препаратами. Біль у такому випадку не дає спати, виснажує організм, а постійна нудота чи блювання при нападі призводять до зневоднення. Людина не може працювати, спілкуватися, часто навіть просто лежить у темряві – будь-яке світло або звук стають нестерпними.

Це стан, який вимагає негайної медичної допомоги. Якщо Ви або близька людина відчуваєте, що напад не зменшується три дні поспіль, не варто чекати. Лікар може ввести внутрішньовенні препарати, відновити водно-сольовий баланс, підібрати правильну схему терапії, щоб зупинити біль і не допустити ускладнень.

В медичному центрі AMBY ми працюємо саме з такими складними випадками. Наш невролог має досвід лікування мігренозного статусу, допомагає стабілізувати стан, а далі підібрати профілактику, щоб таких нападів більше не було.

Якщо біль не минає, не варто терпіти – краще звернутися за допомогою вчасно.

Якщо у людини мігрень, симптоми та лікування можуть бути різними. Але є ознаки мігрені, які зустрічаються найчастіше. Їхнє поєднання дозволяє лікарю з великою ймовірністю визначити тип головного болю.

Основні симптоми мігрені

До основних симптомів мігрені відносять: однобічний, пульсуючий біль, який посилюється при фізичній активності; фотобоязнь і фонофобію; нудоту, іноді блювання. Саме поєднання цих ознак допомагає відрізнити мігрень від звичайного головного болю.

«Червоні прапорці»

Є ситуації, коли біль може бути симптомом небезпечного стану, а не просто мігрені. Негайно зверніться до лікаря або викликайте швидку, якщо:

• біль виник раптово і дуже сильно («біль, як грім у голові»);
• головний біль з’явився вперше після 50 років;
• є порушення мовлення, зору, рухів, асиметрія обличчя;
• біль супроводжується лихоманкою, ригідністю шиї або після травми голови;
• симптоми змінюються або стають інтенсивнішими з часом.

Такі прояви потребують негайної діагностики – щоб виключити інсульт, інфекцію чи інші гострі стани.

Мігрень – це складний нейроваскулярний процес, у якому важливу роль відіграють спадковість, гормональний фон, емоційні та фізичні навантаження.

Якщо йдеться про вторинні головні болі, причиною є якась інша патологія – захворювання або травма. Коли йдеться про мігрень, важливо розрізняти причину самого захворювання та фактори, що провокують напад (тригери). Точна причина, з якої людина страждає на мігрень чи інші первинні цефалгії, невідома. Імовірно, ці захворювання пов’язані з індивідуальними особливостями організму, судинної чи/та центральної нервової системи, генетично обумовлені.

Тригери нападу мігрені:

• Коливання рівня естрогену в жінок
• Стрес, перевтома, інтенсивні емоційні переживання
• Зміни погоди
• Яскраве світло, мерехтіння, спалахи, галас, надто гучні звуки, різкі, інтенсивні запахи
• Вживання деяких продуктів (томати, твердий сир, шоколад, індивідуальні харчові тригери), алкоголю
• Голод, зниження рівня цукру в крові
• Порушення режиму, тривалості сну

Причини вторинних головних болів:

• Судинні патології (церебральний атеросклероз, вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба, гіпотонія, транзиторна ішемічна атака та інсульт тощо)
• Черепно-мозкові травми, забій та струс мозку
• Несудинні внутрішньочерепні ураження – новоутворення, набряки мозку, гідроцефалія
• Інфекції (менінгіт, енцефаліт, інфекційно-токсичний синдром при інших захворюваннях)
• Невралгії трійчастого, потиличного нервів
• Інтоксикації (харчові, алкогольні, наркотичні, медикаментозні, чадним газом)
• Синдром відміни
• Порушення гомеостазу при гіпоксії, тепловому ударі, ендокринних патологіях тощо
• Патології ЛОР-органів, очей, шийного відділу хребта, зубів та щелепи
• Психічні розлади

Етіологія та механізм

При мігрені нервові клітини надмірно реагують на подразники. Під час нападу виділяється нейропептид CGRP (Calcitonin Gene-Related Peptide) – речовина, яка розширює судини та запускає нейрозапалення у тканинах головного мозку. Саме тому біль набуває пульсуючого характеру.

Велике значення має спадковість: якщо мігрень є в одного з батьків, імовірність розвитку у дитини сягає 40–50%. Проте навіть за генетичної схильності напади можна контролювати, якщо розуміти, що саме їх провокує.

Що провокує напади?

Тригери мігрені умовно поділяють на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносять:

• гормональні коливання (особливо під час менструацій, вагітності або менопаузи);
• недосип або надмірний сон (різка зміна режиму сну може бути поштовхом до нападу);
• стрес і післястресове розслаблення (мігрень часто виникає не в момент напруги, а коли організм починає «відпускати»).

Щодо зовнішніх тригерів, то це можуть бути: їжа та напої (шоколад, червоне вино, зрілі сири, кофеїн, глутамат натрію); погодні коливання (різка зміна тиску, спека, вітер); дефіцит рідини або пропуск прийому їжі; яскраве світло, сильні запахи, шум.

У кожної людини комбінація тригерів індивідуальна. Вести щоденник мігрені – простий спосіб зрозуміти, що саме провокує напади у Вас.

Як починається напад?

Мігрень зазвичай розвивається поступово і має кілька фаз. Зокрема це:

1. Продромальна (передвісна) – за 1–2 дні можуть з’являтися втому, дратівливість, сонливість, тяга до певної їжі або часте позіхання.
2. Аура (не у всіх) – тимчасові зорові або сенсорні порушення: миготіння, «зигзаги» перед очима, поколювання в руках чи обличчі.
3. Больова фаза – інтенсивний, пульсуючий, часто однобічний біль, який триває від 4 до 72 годин, посилюється при русі, світлі або звуках.
4. Постдромальна – після нападу залишається відчуття виснаження, «туману» в голові, іноді легка депресивність.

Розуміння цієї послідовності допомагає вчасно зупинити напад на ранній стадії, коли звичайні знеболювальні або триптани ще можуть спрацювати максимально ефективно.

Для максимально ефективного лікування головного болю необхідно з’ясувати його причину, тому при скаргах на головний біль невролог проводить комплексне обстеження.

1. Опитування. Уточнення характеру, інтенсивності, локалізації болю, обставин виникнення, частоти та тривалості нападів, супутніх проявів. Для діагностики мігрені використовується спеціальний опитувальник. Збір анамнезу, інформації щодо хронічних захворювань, перенесених інфекцій, травм.
2. Огляд. Зовнішній огляд, вимірювання артеріального тиску, комплексне неврологічне обстеження з проведенням спеціальних проб.
3. Додаткові обстеження. З урахуванням особливостей клінічної картини, анамнезу та результатів огляду невролог може призначити УЗД судин голови та шиї, лабораторні аналізи (біохімічні, на гормони, ліпідограму тощо) та інші дослідження. При мігрені та інших первинних цефалгіях проведення додаткових обстежень недоцільне, може призначатись з метою диференційної діагностики у складних випадках.
4. Консультації інших спеціалістів. Якщо вторинний головний біль пов’язаний з патологією суміжних анатомічних структур, невролог може направити пацієнта на консультацію до ортопеда, отоларинголога, офтальмолога, стоматолога для обстеження, уточнення діагнозу.

В AMBY ми дотримуємось принципу: не призначати зайвого. Діагностика має бути простою, логічною і зрозумілою для людини, яка приходить зі своїм болем, страхом і питанням «що зі мною?».

Консультація невролога AMBY

Перший крок – особиста зустріч із неврологом. Лікар уважно розпитує про характер болю, частоту, провокуючі чинники, реакцію на ліки. Для цього можуть використовуватись опитувальники та щоденник головного болю – простий інструмент, що допомагає знайти закономірності та обрати правильну тактику.

МРТ, КТ або аналізи призначаються лише за показаннями, якщо є підозра на інші причини болю (судинні, запальні, структурні зміни). У більшості випадків для діагнозу «мігрень» достатньо клінічного опису та досвіду лікаря.

Диференційна діагностика

Не кожен головний біль – це мігрень. Лікар обов’язково відрізняє її від інших типів:

• головний біль напруження – тупий, «обручоподібний», пов’язаний зі стресом чи тривалим сидінням за комп’ютером;
• кластерний біль – рідкісний, але надзвичайно сильний, локалізований навколо ока;
• вторинні цефалгії – симптоми інших станів (гіпертензія, шийний остеохондроз, інфекції, травми).

Такий підхід дозволяє уникнути непотрібних обстежень і підібрати лікування, яке справді допоможе саме Вашому типу болю.

Мігрень – це хронічне неврологічне захворювання, але з ним можна навчитися жити комфортно. Сучасна терапія не лише знімає біль, а й допомагає зменшити частоту нападів і силу симптомів.

При різних видах головного болю можуть призначатись:

• медикаментозна терапія, схема якої розробляється в індивідуальному порядку. При мігрені та інших первинних головних болях вона спрямована на профілактику та купірування нападів, при вторинних цефалгіях включає в себе корекцію основної патології;
• лікувальний масаж голови, шиї;
• голкорефлексотерапія (як допоміжний метод);
• психотерапія (може бути спрямована на корекцію причини, якщо головні болі спричинені хронічним стресом, депресією чи іншим психічним розладом, а також на підвищення якості життя, що знижується через хронічний больовий синдром).

Також лікар при розробці плану терапії надає рекомендації щодо корекції способу життя, визначення та усунення факторів, що можуть спровокувати напад, обтяжити перебіг захворювання. Це особливо важливо при первинних головних болях. Пацієнтам з мігренями рекомендується вести щоденник головного болю (паперовий чи електронний, у застосунку), фіксувати час прийому медикаментів, описувати напади та події. що їм передували. Це допомагає виявити тригери та оцінити ефективність терапії.

Лікування мігрені за допомогою ботулотоксину

В медичному центрі AMBY окрім традиційних методів медикаментозної та немедикаментозної терапії застосовується інноваційний метод лікування мігрені – ботулінотерапія (ін’єкції ботулотоксину).

Ін'єкції ботулотоксину (ботокса) в більшості людей асоціюються з косметологією. Саме люди, що отримували ін’єкції ботоксу проти зморшок, стали помічати, що після цієї косметологічної процедури рідше турбують напади мігрені, а якщо напад все-таки починається, біль вже не такий інтенсивний та виражений, як зазвичай. Цей ефект стали цілеспрямовано досліджувати, на даний момент ботулінотерапія як метод профілактики нападів хронічної мігрені має рівень доказовості А (найвищий). Імовірно, терапевтичний ефект забезпечується за рахунок розслаблення спазмованих м’язів і блокування проведення больових імпульсів.

Під час консультації невролога оцінюються показання та виявляються протипоказання до ботулінотерапії. Показанням є хронічна мігрень (головні болі турбують протягом 15 та більше днів на місяць, більше половини з них – типові мігренозні болі). Протипоказання переважно тимчасові – ГРВІ, запальні процеси в зоні ін’єкцій, вагітність та лактація. До постійних протипоказань відносяться міастенія (хронічне аутоімунне захворювання) та індивідуальна непереносимість препарату).

Особливості та переваги лікування мігрені за допомогою ботулотоксину:

• лікар-невролог в індивідуальному порядку визначає дозу препарату та точки введення, робить серію майже безболісних підшкірних ін’єкцій. Сеанс триває 10-15 хвилин;
• через 3-7 днів стає помітним ефект у вигляді скорочення частоти нападів, їх тривалості та вираженості болю (хронічна мігрень перетворюється на епізодичну);
• ефект триває 3 місяці, на рік потрібно пройти 4 курси;
• ботулінотерапія добре поєднується з іншими методами лікування мігрені, дозволяє скоротити дозування знеболюючих препаратів або повністю від них відмовитись;
• терапія добре переноситься, з побічних ефектів можливі легка слабкість м’язів, місцеві шкірні реакції (сухість, почервоніння), що швидко минають.

Купірування нападу (гостре лікування)

Завдання гострої терапії – зупинити напад якомога раніше. На початковій стадії можуть допомогти НПЗП (ібупрофен, напроксен, комбіновані препарати з кофеїном або антиеметиком).

Якщо біль швидко наростає, застосовуються триптани (суматриптан, елетриптан) – спеціальні засоби, що діють на серотонінові рецептори. Їх приймають лише за призначенням лікаря, не частіше кількох разів на тиждень, щоб уникнути медикаментозного абузусу.

Нові можливості лікування – це гепанти (антагоністи CGRP-рецепторів) та дітан (ласмідитан). Вони мають інший механізм дії, не впливають на судини і можуть бути варіантом для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

У разі затяжного нападу або сильної нудоти лікар може призначити інфузійну терапію в AMBY – внутрішньовенне введення препаратів, які допомагають швидше зняти больовий синдром і зневоднення. 

Профілактичне лікування

Якщо епізоди повторюються частіше ніж 4–5 разів на місяць, або вони суттєво знижують якість життя – настав час подумати про профілактику нападів. Основні групи препаратів:

• бета-блокатори (пропранолол, метопролол) – стабілізують судинний тонус;
• антиконвульсанти (топірамат, вальпроат) – знижують гіперзбудливість нейронів;
• антидепресанти (амітриптилін) – ефективні при поєднанні з тривожністю чи порушенням сну.

Для хронічної мігрені (≥15 днів болю на місяць) можливе введення ботулотоксину типу А – ін’єкції у визначені точки голови та шиї, що зменшують кількість нападів.

Найсучасніший напрям – біологічна терапія антитілами до CGRP або його рецептора (препарати еремунаб (Aimovig), фреманезумаб (Ajovy). Це таргетне лікування, що діє безпосередньо на механізм мігрені. Ін’єкції вводяться 1 раз на місяць і мають високу ефективність за індивідуальними показами.

Немедикаментозні методи

Лікування мігрені – це завжди комплексний підхід. Медикаменти важливі, але не менш значущими є звички та спосіб життя, які впливають на частоту й інтенсивність нападів.

Регулярний сон (7–8 годин), достатня гідратація, повноцінне харчування без пропусків прийомів їжі та сталий режим дня допомагають стабілізувати нервову систему.

Доведено ефективність когнітивно-поведінкової терапії (КПТ): вона допомагає зменшити рівень стресу, розпізнавати ранні ознаки нападу та коригувати реакцію організму на тригери.

До допоміжних методів належать добавки з магнієм, коензимом Q10 та рибофлавіном (вітамін B2) – лише після узгодження з лікарем.

Фізіотерапія, релаксаційні практики (дихальні вправи, медитація, йога) можуть знижувати частоту нападів і покращувати відновлення після них.

AMBY-підхід

В медичному центрі AMBY лікування завжди персоналізоване. Після консультації невролог формує індивідуальний план, який може включати медикаментозну та немедикаментозну терапію, рекомендації щодо способу життя, профілактику тригерів.

Пацієнтам пропонують вести щоденник мігрені, відвідувати освітні зустрічі та планові контрольні візити для корекції лікування.

Якщо обрана схема неефективна – лікар змінює підхід. Це дозволяє уникнути медикаментозного абузусу (надмірного вживання знеболювальних) і підтримувати стійкий результат.

Мігрень не зникає за один день, але з нею можна навчитися жити. Головне – зрозуміти свої тригери, стежити за самопочуттям і діяти на випередження.

Щоденник мігрені та тригерів

Щоденник – це основний інструмент самоконтролю. Варто щодня фіксувати: коли почався напад і скільки тривав; інтенсивність болю (за шкалою 1–10); супутні симптоми; можливі тригери (стрес, недосип, їжа, гормональні коливання).

Такі записи допомагають виявити закономірності та разом із лікарем підбирати ефективну профілактику. В AMBY пацієнтам пропонують шаблон щоденника, який можна вести у зручному форматі – на папері або онлайн.

Робота, спорт, подорожі

Мігрень не означає відмову від активного життя. Важливо навчитися планувати навантаження та мати «план Б» на випадок нападу. Рекомендується завжди мати при собі невелику аптечку із засобами для купірування болю, пляшку води та легкий перекус.

Перед поїздками або зміною режиму сну варто заздалегідь обговорити з лікарем можливі профілактичні кроки. Помірні фізичні навантаження (ходьба, плавання, йога) зазвичай зменшують частоту нападів, тоді як різкі або надмірні тренування можуть навпаки провокувати біль.

Питання, які варто обговорити з лікарем

Є питання, які варто обговорити з лікарем під час прийому. Наприклад, як позбутися мігрені та чи лікується вона назавжди. Повністю позбутися її наразі неможливо, але контроль нападів – цілком реальний. Правильно підібрана терапія може зменшити їхню частоту в кілька разів або зробити напади мінімально відчутними.

Інше важливе питання – що приймати від мігрені саме вам. План лікування завжди індивідуальний: те, що допомагає одній людині, може бути неефективним для іншої. Саме тому важлива консультація невролога, який підбере оптимальну схему з урахуванням частоти нападів, супутніх симптомів та особливостей організму.

Також варто дізнатися, коли доцільно починати профілактику. Якщо напади мігрені трапляються частіше ніж чотири рази на місяць або суттєво знижують якість життя, лікар може запропонувати профілактичну терапію, щоб зменшити інтенсивність і частоту болю.

У медичному центрі AMBY створені умови для комплексного ведення пацієнтів із мігренню. Програми підбираються, залежно від частоти нападів, їхньої інтенсивності та супутніх симптомів.

Мігрень – складне неврологічне захворювання, яке можна і потрібно контролювати. Сучасні методи лікування дозволяють значно зменшити частоту та інтенсивність нападів, повертаючи якість життя.

У клініці AMBY ми створюємо персоналізовані плани терапії, поєднуємо медикаментозні та немедикаментозні підходи, навчаємо пацієнтів розуміти свої тригери й керувати станом.

Запишіться на консультацію за номером телефону: 0 800 333 550. Або залиште заявку онлайн – і ми допоможемо підібрати зручний час візиту.

Прийом невролога / корекція лікування

Тривалість візиту визначається індивідуально, виходячи з потреб пацієнта. До консультації входить збір анамнезу, аналіз щоденника головного болю, огляд, рекомендації щодо лікування та за потреби – призначення додаткових обстежень.

Інфузійна терапія при нападі

Застосовується у разі затяжного або виснажливого нападу, що не знімається таблетками від мігрені.

Інфузія проводиться у комфортних умовах, під контролем лікаря, із підбором препаратів залежно від симптомів (знеболювальні, протиблювотні, спазмолітичні засоби).

Профілактичні програми

Для пацієнтів із частими нападами передбачено індивідуальні програми спостереження: регулярні контрольні огляди, корекція лікування, ведення щоденника, робота з тригерними факторами. Програма допомагає стабілізувати стан і зменшити потребу в екстрених ліках.